НОВИНИ ТА ПОДІЇ
Презентуватимуть факсимільне видання Галицько-Волинського Євангелія ХІІ ст.
14 листопада 2024 р. о 15 год. у Музеї волинської ікони відбудеться презентація факсимільного видання Галицько-Волинського Євангелія ХІІ ст. за участі Ганни Горобець – директорки ТОВ «Видавництво «Горобець».
Книга надрукована у межах видавничого проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину», що здійснюється видавництвом «Горобець» у партнерстві з іншими установами. Мета проєкту – повернути у вигляді факсимільних копій давні українські рукописні книги, які сьогодні зберігаються у бібліотеках та музеях інших країн. Завдяки подвижницькій співпраці видавців, науковців, Українського культурного Фонду, меценатів, безцінні пам’ятки рукописної спадщини стають доступними дослідникам і усім, хто цікавиться історією та культурою.
Починаючи з 2009 р. видані факсимільні копії книг: Луцьке Євангеліє XIV ст. (оригінал у Москві, Росія), Луцький Псалтир 1384 р. (оригінал у Флоренції, Італія), Холмське Євангеліє XIII ст. (оригінал у Москві, Росія), Лавришівське Євангеліє XIV ст. (оригінал у Кракові, Польща), Реймське Євангеліє, Конволют XI ст., XIV ст. (оригінал у Реймсі, Франція), Віденський Октоїх XIII ст. (оригінал у Відні, Австрія), Молитовник Гертруди X-XI ст. (оригінал зберігається у місті Чівідале, Італія), Молитовник князя Володимира XIV ст (оригінал зберігається у Нью-Йорку, США).

Галицько-Волинське Євангеліє нині зберігається у російській Третьяковській галереї. Електронні копії сторінок рукопису були отримані видавництвом ще до російсько-української війни 2014 р. За структурою Євангеліє – повний апракос (від грец. άπραξία неробочий, святковий з доданим місяцесловом. Це – різновид Євангелія де текст організований, згідно тижневим церковним читанням, починаючи зі Святої (пасхальної) неділі.
Пам’ятка являє собою цінне джерело для вивчення церковнослов’янської мови в українській редакції, адже містить мовні особливості тогочасних жителів Галичини та Волині. Факсимільна частина доповнена науковою частиною, що містить історіографічне (Вячеслав Корнієнко), мовно-орфографічне (Віктор Мойсієнко) та мистецьке (Володимир Александрович) дослідження.
