НОВИНИ ТА ПОДІЇ

У невеликому селі Древині зараз відбувається щось особливе. Камери, світло, уважні обличчя режисера та зосереджені рухи оператора створюють атмосферу таємничого дійства, яке не бачить ніхто, окрім них. Саме тут знімається художня частина мультимедійної виставки «Коло часу: мультимедійна подорож спадщиною у Волинському краєзнавчому музеї», що восени цього року оживе у стінах музею. І хоча поки що більшість деталей приховані, зрозуміло одне: кадри, які фіксують камери у Древинях, змінять спосіб, у який ми дивимося на історію. Проєкт, що реалізується за підтримки Українського культурного фонду, вже встиг привернути увагу своєю унікальною концепцією, але найголовніше ще попереду.

Місце зйомки було обране не випадково. Саме тут ветеран російсько-української війни знайшов глиняну писанку XII століття – унікальний артефакт, який перетворився на символ усього проєкту.  Історія цієї писанки – наче міст між минулим і сучасністю. І саме тому зйомки відбуваються тут: земля, що зберегла таємницю давньої писанки, тепер дарує фонове дихання для візуального полотна майбутньої виставки. Але що саме фіксують камери? Чи лише предмети і людей? Чи, можливо, щось більше – атмосферу, яку не можна передати словами?

Команда працює зосереджено та обережно, ніби кожен рух має значення для збереження крихкого балансу часу. У цій роботі є щось схоже на ритуал: стародавній артефакт, новітні технології, сучасне мистецтво та давні волинські краєвиди переплітаються у єдину історію.

Що ж насправді народжується у Древинях? Чи це буде історія про артефакт, який пережив століття? Чи про людей, які сьогодні творять нову сторінку історії? А може, про щось більше – про сам час, який закручується у символічне коло? Відповідь на це зможе отримати кожен, хто відвідає мультимедійну виставку «Коло часу: мультимедійна подорож спадщиною у Волинському краєзнавчому музеї» уже цієї осені. Це буде не просто виставка – це буде подорож, у якій час втратить звичні межі. Та до того моменту завіса лишається закритою. Село Древині береже свою таємницю, і кожен відзнятий кадр – ще одна нитка в невидимому візерунку, який оживе вже зовсім скоро.