НОВИНИ ТА ПОДІЇ
Зустріч у Волинському медичному інституті
У Волинському медичному інституті відбулася чергова зустріч у межах «Національного лекторію» – цього разу говорили про Луцьк у роки нацистської окупації. Лекція вийшла серйозною – майже драматичною, адже йшлося про масштабну трагедію нашого міста.
Ініціатори проєкту – кафедра соціально-гуманітарних дисциплін та мовної підготовки спільно з Центром національно-патріотичного виховання запросили до розмови Богдана Зека – кандидата історичних наук, завідувача науково-експозиційного відділу історії Волині Волинського краєзнавчого музею. Він, ґрунтуючись, на конкретних джерелах – архівних фото, документах, статистиці, мапах, представив реконструкцію подій, які до нашого часу залишаються одним із найскладніших періодів в історії міста.
Лектор акцентує: вже в перші дні війни Луцьк зазнав масштабних руйнувань – унаслідок боїв 22-25 червня 1941 року було знищено близько 60% будівель. Фактично місто входило в окупацію вже зруйнованим – без повноцінної інфраструктури і з обмеженими ресурсами. Історик розповів про функціонування табору військовополонених «Шталаг №360», створення гетто, масові розстріли єврейського населення, зокрема в урочищі Пречищизна (поблизу с. Полонка Луцького району).
Окремо спікер звернув увагу на зміну системи влади, яка зосереджувалася в руках гебітскомісара, а повсякденне життя лучан підпорядковувалося жорсткій системі наказів і обмежень. Водночас навіть у таких умовах з’являлися спроби політичного самовизначення – на початку липня 1941 року в Луцьку було проголошено Акт відновлення Української держави, що свідчить про намагання політичного самовизначення навіть в умовах окупації.
Якою ж була медична служба того часу? У місті без нормальної інфраструктури, під постійним контролем і в умовах нестачі ресурсів допомога людям – це вже не системна робота, а щоденна боротьба за можливість допомогти. Для медиків того часу порятунок населення був не стільки фаховим обов'язком, скільки формою цивільного спротиву.
Ця зустріч – приклад того, як історія виходить за межі підручника і перетворюється на інструмент розуміння складних процесів – як минулого, так і сучасності.
Фото Олександра ДУРМАНЕНКА.