НАУКОВА РОБОТА

Влітку цього року виповнилось 150 років з дня народження визначного релігійного та громадського діяча – Петра Дмитровича Сікорського (в релігійному світі Полікарп Сікорський). Він народився 20 червня (2 липня) 1875 р. на Київщині в родині священика.

У 1898 р. закінчив Київську духовну семінарію, із 1906 р. навчався на юридичному факультеті Київського університету. З 1919 р. віцедиректор департаменту загальних справ. Член Всеукраїнської православної церковної ради. Після закінчення польсько-радянської війни 1920 р. залишився на Волині, працював у Міністерстві віросповідань УНР.

Під третім номером - Митрополит Луцький і Ковельський Полікарп. З фондів Волинського краєзнавчого музею.

У 1922 р. прийняв чернечий постриг, згодом піднесений до сану архімандрита. Почергово настоятель Дерманського Свято-Троїцького та Загаївського монастирів на Волині, Жировицького на Гродненщині. Активно займався політичною і громадською діяльністю.

У 1939 р. владика Полікарп Сікорський відмовився від канонічного підпорядкування Москві. У вересні 1941-го очолив Тимчасову адміністрацію Української Православної Церкви на Волині, архієпископ Луцько-Ковельської єпархії. Декретом від 24 грудня 1941 р. митрополитом Діонисієм Валединським призначений на посаду тимчасового адміністратора «Православної Автокефальної Церкви на звільнених землях України». У лютому 1942 р. в Пінську проведено Собор єпископів Автокефальної Церкви, який прийняв рішення про хіротонії єпископів та створення її єпархій. Із травня того року – митрополит Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ).

Звіздиця – елемент церковного начиння, входить до Євхаристійного набору, використовується під час Богослужіння (Літургії).

В 1944 р. владика евакуювався до Варшави, потім через Словаччину до Німеччини. Після закінчення Другої світової війни - Первоієрарх УАПЦ в Діаспорі. 13 вересня 1946 р. голова священного синоду УАПЦ на еміграції митрополит Полікарп надіслав до ООН у Лондоні меморандум у справі становища української еміграції на окупованих німецьких землях, де пояснювалось, що православна церква в Україні зазнала жорстоких переслідувань як під радянською, так і під німецькою окупаційною владою. Рішуче заперечувалася будь-яка співпраця українських православних ієрархів з гітлерівськими окупантами.

Покрівець. Використовується під час Богослужіння, ним покривають чашу або ж дискос.

У 1950 р. Полікарп переїхав у Францію. Помер 22 жовтня 1953 р. в Ольне-су-Буа неподалік Парижа.

На знак вагомого внеску Полікарпа Сікорського в розвиток релігійного життя Волині 31 січня 2024 р. Луцька міська рада перейменувала частину вулиці Сєченова обласного центру на вулицю Сікорського Митрополита.

Верхня частина рипіди. Церковна рипіда – це богослужбове начиння, яке використовується під час літургії, має вигляд металевого круга або зірки на довгому держаку, на якому зазвичай зображено херувимів (ангелів).

У фондах Волинського краєзнавчого музею зберігається комплекс матеріалів пов’язаних з життям та діяльністю митрополита. Зокрема у 1997 р. через посольство України у Франції до музею передано 75 одиниць музейних предметів, які доповнили фондову колекцію.

Лист з парафії Св. Симона у Парижі про передачу речей Полікарпа Сікорського. З фондів Волинського краєзнавчого музею.

Довідка консульського відділу Посольства України у Франції про відправлення речей в Україну за адресою ВКМ.

Сьогодні, коли Україна знову виборює свою свободу, постать митрополита Полікарпа звучить особливо сучасно. Його життєвий шлях нагадує: духовна незалежність є такою ж важливою, як і політична. А служіння правді й народові – це завжди вибір, що потребує особистої сміливості.

Людмила ПІНЧУК, докторка філософії зі спеціальності Історія та археологія, провідна наукова співробітниця науково-експозиційного відділу історії Волині Волинського краєзнавчого музею